Тиждень психології -2022. День четвертий
21 квітня, ЧЕТВЕРТИЙ ДЕНЬ Тижня психології. Сьогодні нарешті зранку було сонечко. Воно надихнуло на бесіди про емоції, адже одразу так радісно стало на душі. Пізніше небо затягнули хмари, почав накрапати дощик і ще раз нагадав, що небо, як і люди, може стомлюватися та плакати...
Чи ж усі емоції корисні? Як вони можуть нам допомогти? Як віднайти ресурс для виходу з негативу і який зв'язок реакцій на світ і темпераменту? Про це та багато іншого ми говорили з 7-класниками, пробували попрацювати з незакінченими реченнями та звісно ж помалювати!
А на закріплення пропрацювали все неприємне, що десь засіло всередині вправою "Емоційний м'яч".
На психологічних хвилинках діти отримали інформацію про те, як гай-гай відігнати страшні сни та дізналися цікавинки про кольори і їх зцілюючу силу.
Від такої кількості корисного старшокласники теж не втримались і озброїлися олівцями. Діти з випускних класів пробували відобразити емоції суму, страху, радості та злості у вигляді 4 чашок (горняток). Результати були неочікуваними і доволі цікавими.. А як намалювали б ви? Спробуйте! Це допоможе дізнатися про себе і свій внутрішній світ щось нове!
До речі, якщо ви батьки і досі не дивилися з дітьми мультик "Думками навиворіт" - рекомендую! І час проведете разом, і обіймами поділитеся, і отримаєте масу задоволення та розповідь як-то кажуть "на пальцях" про роботу нашої складної емоційної системи.
А нам, психологам, про роботу мозку сьогодні розказувала О.Міненко на всеукраїнському вебінарі "Тіло та емоції як інструменти допомоги в роботі фахівців психологічної служби у системі освіти України"
Ну і мої любі педагоги. Вони мали можливість побавити своє внутрішнє дитя, дізнавшись приховану від світу інформацію про власні нерозкриті здібності та можливості. А всі бажаючі можуть прослідкувати за рівнем стресу за допомогою швидкого тесту на сторінці психологічної служби нашого ліцею.
День видався напруженим. Довго обирала традиційне фото з деревом. Відгукнулося ось це, з погорілівською вербою. Воно озивалося до мене словами Лесі Українки: "Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!" А про що дерево розказало вам? Маю надію, що від фото тільки позитивні емоції. Слава Україні!
