«Роль рухової активності в формуванні розвитку здоров’я школярів»
Рухова активність і здоров'я взаємопов'язані. Провідний фактор у формуванні здоров'я людини – звична для неї добова рухова активність. Вона є важливим компонентом способу життя і поведінки школярів, визначається як соціально-економічними умовами і рівнем культури суспільства, так і організацією фізичного виховання, а також індивідуально-типологічними особливостями вищої нервової діяльності, специфікою будови тіла і функціональними особливостями й можливостями школяра, місцевими кліматичними умовами, організацією навчально-виховного процесу, режиму дня та іншими факторами.
Гігієнічна норма рухової активності школяра – це науково обґрунтовані кількісні її параметри, що відповідають біологічним потребами організму, який зростає, у рухах і реалізуються в щоденному житті, сприяючи гармонійному фізичному розвитку, збереженню і зміцненню здоров'я школярів.
Усі фактори, що визначають той чи інший рівень звичної рухової активності школярів, умовно поділяють на групи: біологічні, соціальні і гігієнічні.
Провідними біологічними факторами, що формують потребу організму людини в рухах, є вік і стать. Рівень рухової активності дівчаток 8–9 років такий самий, як і у хлопчиків. Проте з віком зростає відмінність: у дівчаток рухова активність зменшується, у хлопчиків – збільшується. Вікові зміни кількісних показників добової рухової активності зумовлені генетичним кодом і є біологічною особливістю організму. Інший біологічний фактор формування звичної рухової активності –постійність внутрішнього середовища організму.
На рівень звичної рухової активності школярів впливають і соціальні фактори: спосіб життя, організація навчально- виховного процесу, фізичне виховання. Формуванню стійких позитивних мотивацій школяра до активної рухової діяльності сприяють, у першу чергу, спосіб життя сім'ї, її руховий режим, а настанова на регулярні заняття фізкультурою є обов'язковою умовою формування в підтримці здорового способу життя.
До гігієнічних факторів рухової активності відносять
- – сприятливі гігієнічні фактори (раціональний добовий режим, правильне чергування праці і відпочинку, фізичної й розумової роботи, різноманітність використовуваних засобів і форм фізичного виховання, нормальні гігієнічні умови навколишнього середовища, наявність достатніх гігієнічних навичок, правильний спосіб життя сім'ї);
- – несприятливі гігієнічні фактори (навчальне перевантаження у школі і вдома, порушення режиму дня, відсутність умов для правильної організації фізичного виховання, шкідливі звички, несприятливий психологічний клімат у сім'ї і класі).
Поєднання несприятливих соціальних, біологічних і гігієнічних факторів, що формують звичну рухову активність школяра, зумовлює дуже низький її' рівень у нього і, як наслідок, збільшує ризик порушень морфологічного і функціонального розвитку, виникнення різних хронічних захворювань.
За даними ВООЗ, сумарна величина енерговитрат і рухова активність презентовані у такий спосіб: заняття у школі (4-6 год), легка активність (4-7 год), помірна (2,5-6,5 год), висока активність (0,5 год). До цього показника додають показник енерговитрат на добовий ріст і розвиток (найбільший він буде у віці 14,5 років).
