Великдень - світлий день
«Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.»
Великдень – одне з найбільших свят християн. В Україні святкується з Х століття. Пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.
Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: «Христос воскрес!» У відповідь чується радісне: «Воістину воскрес!»
ЛЕГЕНДИ ПРО ПИСАНКИ, КРАШАНКИ
1. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то сказав своїм воїнам, які охороняли його гріб: « Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак.» При цьому Ісус узяв зі свого гроба крашанку і дав воякам. Відтоді й виник звичай робити крашанки та писанки на Великдень.
2. Коли Ісуса Христа вели на муки, мати божа творила вночі писанки, виходили вони в неї дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози, коли вони капали на писаночку, там жевріла цяточка. Тому й тепер на писанках малюють цяточки.
3. Щороку злий Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ божий своїх гінців, а коли повернуться вони, запитує чи ще творять люди писанки. Якщо гінці його не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на Землі. Тож доки малюють писанки, доти й буде Світ.
4. Писанки з каміння (легенда з Київщини).
Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі – зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня.
Дай нам, Боже, маленьким дітям,
Щастя, здоров’я, на довгії літа.
Щоб виросли розумні і сильні,
Душею чисті і серцем вільні.
Щоб нам світила зіронька волі,
Щоб ми не знали лиха ніколи!
