Гендерна рівність. Правові підстави, рекомендації щодо застосування
Гендерна рівність — це принцип, за яким жінки і чоловіки мають однакові права, обов'язки та можливості. Вона передбачає відсутність дискримінації за статтю, рівний доступ до ресурсів, прийняття рішень та подолання стереотипів. Це не означає, що люди стають однаковими, а те, що їхня стать не впливає на їхні права та реалізацію.
Українське законодавство зобов’язує роботодавців створювати умови, які дозволяють чоловікам і жінкам працювати на рівних. Принцип гендерної рівності закріплено в статтях 21, 24 та 51 Конституції України. У частині третій статті 24 Основного закону зазначено, що права жінок і чоловіків повинні бути захищені, зокрема через забезпечення рівних можливостей у суспільному житті, освіті, праці та оплаті праці.
Проте, щоб ці принципи втілювалися в життя, важливо дотримуватися певних норм і стандартів у сфері працевлаштування. У оголошеннях про вакансії забороняється пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічних випадків, коли виконання певної роботи можливе лише особами певної статі. Також недопустимо висувати вимоги, що надають перевагу одній зі статей, адже це суперечить основним принципам гендерної рівності.
Згідно з чинним законодавством, роботодавець зобов’язаний:
– створювати умови праці, які дозволяють жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
– забезпечувати можливість поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками;
– здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків за однакової кваліфікації та в однакових умовах праці;
– вживати заходів для створення безпечних умов праці;
– запобігати випадкам сексуальних домагань та іншим проявам насильства за ознакою статі.
Для забезпечення єдиного підходу до визначення вимог щодо створення умов праці, в яких жінки та чоловіки можуть працювати на рівній основі, наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2020 № 56 затверджено Методичні рекомендації щодо внесення до колективних договорів положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах.
Ці Рекомендації можуть бути використані сторонами соціального діалогу під час укладання колективних договорів. Питання забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також недискримінації рекомендується вносити в колективні договори окремим розділом «Рівність і недискримінація».
Дотримання принципів гендерної рівності сприяє створенню справедливого і збалансованого суспільства, де кожна людина має рівні можливості для реалізації свого потенціалу, незалежно від статі. Разом з тим, це позитивно впливає на розвиток інклюзивних політик, які враховують потреби всіх груп населення, а також зміцнює демократичні процеси та соціальну згуртованість.
