ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.
Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.
Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.
Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.
Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.
Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.
Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості.
ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
- Не залякуйте дітей навчанням в закладі освіти, адже це призведе до небажання дитини йти туди. Особливо небезпечним це є стосовно боязких, невпевнених у собі дітей.
- Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.
- Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні бутипомірними.
- Сприяйте добрим взаєминам вашої дитини з однолітками, адже за їх відсутності виникають напруженість і хвилювання, що призводить до появи відчуття неповноцінності, агресивності. У дитини може сформуватися негативне ставлення до дітей, до школи.
- Головну увагу при формуванні невимушеності і спілкуванні здорослими приділяйте сюжетно-рольовій грі (гра в школу, рольучителя).
- Для формування адекватного рівня спілкування і взаємодії дитини з однолітками використовуйте ігри, за правилами яких діти змушеніузгоджувати власні дії для виконання спільного завдання.
- Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватноїоцінки та самооцінки, використовуйте режисерські ігри, у яких носія-ми ролей є іграшки (ляльки, тварини). Дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно виконуючи різні ролі.
- Для формування навчальної діяльності застосовуйте дитячеекспериментування, під час якого діти «відкривають» нові сторони та якості об'єктів, нові знання сприяють появі нових питань.
