A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Обтівський ліцей Кролевецької міської ради
Кролевецької міської ради Сумської області

Історія закладу освіти

Представлення 

    Село Обтове в далекі дореволюційні часи мало чим відрізнялося від тих мальовничих хуторів, які були типовими як для лівобережної так і правобережної України. Своєю живописною красою, своїми злигоднями, темнотою – всім своїм життєвим побутом воно нагадувало поетично змальовану Нечуєм – Левицьким село Верхівку з повісті „Микола Джеря”. Розташоване в 18 верстах від повітового м. Кролевця на березі невеличкої річки Реть, оточене сосновим лісом, воно потопало серед розлогих верб і в роки минулого сторіччя, коли в ньому було не більше 200 хат, справді нагадувало великий хутір. Це був маєток Соломки та Іваненка.

    Тут в 1854 році з дозволу предводителя дворянства була заснована школа грамоти. З тих часів і бере свій початок народна освіта в селі Обтове. Навчання проводилося в низькому кам’яному будиночку з трьома підсліпуватими віконцями, зовні схожому на звичайну селянську комору. Але легко можна зрозуміти потяг до освіти темного закріпаченого люду, коли селяни власними силами і коштами будували школу, не одержавши жодної копійки від тогочасних господарів села. І цей низенький будиночок став яскравим доказом недбайливості до народної освіти царської влади.

     Звичайно, лише незначна частина дітей села мала змогу влаштуватися в цій школі, де першими учителями були малописьменні дяки Базилевич і Чоботок. Це були, головним чином, діти сільських багатіїв, дворових, крамарів та панських управителів.

      Навіть тоді, коли в 1864 році школу розмістили у приміщенні, де збирались сільські сходки. в ній навчалися лише 10-15 учнів. В цей час школа грамоти прийняла назву церковно-приходської, хоча істотних змін у навчанні майже не було ніяких: так же, як і раніше, учні одержували в ній мізерні знання. Церковно- приходська школа проіснувала до 1884 року. В цьому році земство будує і відкриває земську однокласну школу. Першою вчителькою цієї школи була Марфа Кирилівна Іваницька, яка працювала в школі до 1954 року, тобто 70 років.

     В нелегких умовах довелося працювати їй в земській школі села Обтове, але Марфа Кирилівна приклала всі зусилля, прищеплюючи учням любов до навчання. Позитивну оцінку роботи учительки Іваницької М.К. дав голова Кролевецької училищної ради В.Рудницький при Кролевецьких земських зборах в своєму черговому звіті 27 вересня 1900 року: „В Обтовском училище успехи превосходные. У учащихся ревностное желание научиться, прекрасное сознательное чтение, бойкое оживленное решение задач. Подробностей говорить и не к чему: учительница Марфа Кирилловна Иваницкая – одна из шести истинных пионеров просвещения. Удостоверяю еще раз, что у нее учащиеся научаются справляться с книгой и могут читать и читают не только для себя, но и для других”.

    Марфа Кирилівна організувала недільні читання у своєму селі, допомогла згодом відкрити бібліотеку (першу в Кролевецькому повіті). Багато учнів випустила Марфа Кирилівна.

      Самовіддана і бездоганна праця на поприщі народної освіти Марфи Кирилівни Іваницької одержала гідну оцінку. У 1948 році Марфа Кирилівна Іваницька нагороджена орденом Леніна, їй присвоєно звання заслужена учителька УРСР та призначена персональна пенсія.

    Вдячні нащадки М.К.Іваницької 1 вересня 2003року, вшановуючи працю та пам'ять учительки, відкрили меморіальну дошку на стіні школи.

          В 1917 році в селі була відкрита початкова чотирирічна школа, в якій навчалося 120-130 учнів .

          В 1925 році в селі Обтове була відкрита семирічна школа в будинку, де жив поміщик. В ній навчалося уже 230-250 учнів, а в 1927 році на кошти держави і трудящих села Обтове було збудоване приміщення семирічної школи.

        Рік за роком кращали матеріальні умови життя населення, зростали культурні потреби. Постала життєва необхідність відкрити в селі середню школу, що й було зроблено в 1937 році. В цьому ж році збудоване силами колгоспників приміщення середньої школи з світлими просторими класними кімнатами і кабінетами. А в наступному 1938 році в школі уже навчалося 495 учнів.

      Великий вклад у розвиток народної освіти вніс директор школи, відмінник народної освіти, заслужений вчитель УРСР Ільченко Григорій Микитович. Який з першого серпня 1939 року по 27 вересня 1941 року очолює педколектив Обтівської середньої школи.

  В перші дні війни 33 випускники на чолі з директором школи Ільченком Григорієм Микитовичем пішли на фронт. Багато з них загинули на полях битв від Бреста до Сталінграда і від Волги до Одера, в партизанських загонах, в концентраційних таборах.

      В 1962 році на кошти вчителів та учнів, по ініціативі тодішнього директора школи, фронтовика Григорія Микитовича Ільченка збудовано пам’ятник загиблим випускникам школи.

       Після війни повертається в село Обтове Григорій Микитович Ільченко, який знову очолює педагогічний колектив школи. Повертається , щоб відновити поруйновані війною плани, зробити школу передовою в області. За сумлінну працю Григорію Микитовичу Ільченку присвоєно звання заслужений учитель УРСР.

       На стіні закладу освіти – меморіальна дошка з нагоди сторіччя від дня народження Григорія Микитовича Ільченка, яка була відкрита 6 квітня 2004 року.

        В 1957 році в школі навчається 554 учні. З 19 класів 2 класи з виробничим навчанням на базі Кролевецької школи механізації сільського господарства, де готуються спеціалісти високої кваліфікації. Учительський колектив школи складається з 35 учителів. З них мають вищу освіту 23 педагоги. школа устаткована прекрасними кабінетами, майстернями повністю виконала всеобуч. В школі здійснюється політехнічне навчання учнів на базі Кролевецького училища механізації сільського господарства та колгоспного виробництва.

      В 1956 році школа занесена на Обласну Дошку Пошани. В 1956 і в 1957 роках школа занесена на Дошку Пошани Кролевецького району. З 1957 року являється учасником ВСГВ.

           В заклад освіти приїздили за досвідом роботи вчителі та учні з різних куточків колишнього Радянського Союзу.

        Заклад  відвідували - Іванівський інтернаціональний дитячий будинок, де навчалися діти з Китаю, Болгарії, керівників компартії США; учні та вчителі Чорноліської середньої школи Ставропольського краю; педагогічний колектив Красноокнянської школи Одеської області.

     25 липня 1960 року в школі побувала китайська студентка Цао Ін, яка в книзі літопису залишила запис: «Сегодня я с радостью посетила вашу замечательную школу, которая мне очень понравилась. Хочу здесь пожелать директору школы, учительскому коллективу больших успехов в воспитательной работе молодого поколения, а ученикам – успехов в учебе и труде».

      На базі закладу проводились семінари обласного і районного рівнів вчителів–предметників, завучів шкіл, директорів шкіл, завідуючих районними відділами освіти, які з теплотою та професійною компетентністю відгукувались про роботу школи. Ось наприклад:

28 лютого 1962р.

     З великою користю для кожного з нас, завучів шкіл району, ми відвідали Обтівську середню школу. Семінар, проведений для нас на базі досвіду цієї школи, безперечно чудова справа. Те, що ми побачили тут, свідчить про велику, справді наукову працю трудолюбивого і талановитого педагогічного колективу. Всі слухачі семінару складають глибоку подяку всім учителям і дирекції школи с.Обтове за їх щиру подільчівість усім своїм багатством прекрасного досвіду по вихованню нової людини. Бажаємо вам ще кращих успіхів у вашій благородній праці, дорогі колеги і друзі.”

    6 жовтня 1984 року школа святкувала своє 100-річчя. На столітній ювілей прибули випускники 1933 – 1984 років. Всі учасники ювілею відвідували кімнату бойової слави, зустрілися зі своїми вчителями, побували в класах де вчились 10 років. Висловили подяку вчителям за їх самовіддану працю.

Вам пам’ятник, учителі,
Підняв би я з червоного граніту.
Нехай постане з п’єдесталу ввись, мов смолоскип,
Всім променям відкрите.

      Заклад освіти по праву гордиться своїми випускниками. Особливо треба сказати за Сенченка Петра Романовича, повного кавалера ордена Слави. Народився Петро Романович в 1915 році в селі Обтове в багатодітній родині. Закінчив початкову школу, працював в колгоспі. Поїхав в місто Харків, де працював на будівництві заводу. На початку 1941 року закінчив Слов’янський учительський інститут і почав працювати вчителем. З жовтня 1941 року і до останнього дня війни на фронті. Воював у складі окремої гвардійської розвідувальної роти 88 стрілецької дивізії. Багато разів ходив в тил ворога по «язика», проводив диверсійні акції та сіяв паніку в його тилах. За особисту мужність, сміливість, та ініціативу нагороджений орденами Слави І, ІІ та ІІІ ступенів, Червоної Зірки, багатьма медалями.

     Шевченко Михайло Васильович, випускник 1954 року, секретар Спілки письменників України, автор 20 поетичних збірок, директор Укрлітфонду, редактор тижневика „Столиця”, головний редактор журналу „Криниця”.

      Польовий Федір Іванович – керівник секретаріату, помічник голови Національного банку України.

     Хохоля Григорій Васильович – професор медицини Київського інституту експериментальної медицини.

     Мачульський Григорій Миколайович  - викладач Чернігівського педуніверситету.

     Заєць Сергій Миколайович – полковник, начальник кафедри Ростовського вищого воєнного училища.

    Огієнко Олександр Іванович – майстер спорту міжнародного класу, член збірної Радянського Союзу по ручному м’ячу, учасник Олімпійських ігор.

    Комар Анатолій Петрович – підполковник, один із кращих льотчиків України, приймав участь у військових навчаннях США і Росії, нагороджений медалями, орденом „За мужність”, який вручав особисто президент України Л.Д.Кучма.

    Шеремет Борис Іванович – корпоративний директор фірми „Сибір” м. Красноярськ. Серед випускників школи – поважні люди: військові, лікарі, вчителі, робітники, селяни. За сумлінну працю багато з них нагороджені орденами та медалями.

       Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджена колишній директор нашої школи – Лісуха Марія Федорівна.

     За роки свого існування школа стала справжнім освітнім, соціальним та культурним осередком села.

    Освітній процес організовано з метою забезпечення оптимальних умов фізичного, інтелектуального та соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня, що відповідає можливостям учнів з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і схильностей.

        3 жовтня 2006 року при Обтівській ЗОШ відбулося відкриття музею літератури рідного краю. У ньому зібрали матеріали творчості та діяльності поета М.В.Шевченка, який народився в с. Обтове, а нині є членом Спілки письменників України. Автор 20 поетичних збірок. відзначений багатьма літературними преміями. Заслужений діяч мистецтв України.

        М.Мачульського – поета і письменника, автора поетичних збірок „Родные дороги”, роману „Алые маки”, художника.

     Поета-земляка О.Шкута та молодих поетів, випускників школи.

      В музеї представлені твори, фотографії, особисті речі, подарунки, картини авторів.

      Відповідно до решення Кролевецької міської ради від   24.12.2020  "Про зміну засновника комунальних закладів загальної середньої освіти" ОБТІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ" перейменована на "ОБТІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ".

       Нині в закладі освіти  навчається 103 учні.

      

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора